Равликова казочка

Жила-була дівчинка-равлик. Особлива. Чому особлива? Бо не мала своєї хатки. Усі називали її Равля- Без-Хатки. Якось вона загубила свою хатинку у півтора завиточка. Шукала-шукала, але так і не знайшла. А оскільки усі равлики народжуються разом зі своєю хаткою, то нову знайти дуже важко. Равля-Без-Хатки була дуже лінивою, тому пошуки нової хатки відклала на потім.

Спочатку їй навіть подобалося життя без хатки. Не треба думати про ремонт, утеплення вікон на зиму і подібні нудні речі. Равля-Без-Хатки безтурботно мандрувала лісом. Та одного дня, зачепившись за кущик, зламала ріжок. Ще й дощик почав накрапати. Равля-Без-Хатки сумно подивилася на небо і стала міркувати, у кого з друзів переночувати. У мурашок родина велика, у жуків вже була, незручно. У Мишки-Полівки ночувала, ледь не з’їли, а у Водомірки на ставку тісно. Може, в родичів?

А родичів Равля-непосида давно не бачила, листів їм не писала. І стало їй соромно та сумно. І тут згадала Равля колишню сусідку – Равлю-З-Гарною-Мушлею. Колись вони дружили.

Повільно, як усі равлики, та ще й з поламаним ріжком, рушила вона до сусідки.

Дощик лив, як з відра. Зовсім застуджена, Равля-Без-Хатки доповзла, нарешті, до виноградної лози, де жила сусідка.

— Відчини, це я, Равля-Без-Хатки, пусти мене погрітися, — мовила стомлена мандрівниця.

Віконце в будиночку засвітилося.

— Заходь, заходь, — заметушилася товстенька Равля-З-Гарною-Мушлею. — Тільки тісно тут у мене. — І справді, уся хатка була заставлена горнятками, тарілочками, чайничками. Равля-Без-Хатки протиснулась у куточок, і господиня почастувала її смачним чаєм з малинових гілочок.

— А знаєш що? — сказала Равля-З-Гарною-Мушлею. — Я бачила тут неподалік покинуту мушлю, більшу, ніж моя. Але її треба полагодити. От, я переберусь жити туди, а ти живи у моїй.

Равлі-Без-Хатки не хотілося лагодити мушлю, їй хотілося бавитися. Але ... надворі падає дощ. Погано без хатки, сусідка має рацію!

Полагодили вони хатку, перенесли туди чайники з тарілочками. А тоді покликали гостей на подвійне новосілля — Равлі-Без-Хатки і Равлі-З-Гарною-Мушлею. Равля-Без-Хатки тепер зветься Равлею-З-Хаткою і славиться на весь ліс своєю гостинністю.

Написали Юля Смаль, Наталя Ляш

Намалював Максим Долинний