Українська казка
НазадЗмістДалі


Пестушки

***

Ой чук, чук, чук,
Наловив дід щук,
А баба пліточок –
Годувати діточок.
А бабуся карасиків –
Годувати Тарасиків,
А бабуся окунців –
Годувати молодців.


***

Чуки, чуки, чуки, чуки,
Наварила баба щуки,
І діток накормила,
І спатоньки положила.
(Піднімають дитину і швидким рухом кладуть спинкою на м'якеньке).


***

Ой чук, чук, наловив дід щук,
Та повіз на торжок,
Та продав за шажок,
Медяника купив –
Дітей поманив.


***

Гу-ту-ту, гу-ту-ту,
Вари кашку круту,
Підсипай молочка,
Погодуй козачка.


***

Тра-та-та, тра-та-та,
Сіла баба на кота.
Поїхала до попа.
Попа нема вдома,
Поїхав по дрова.
Самі попенята
Кують ноженята.
Наварили юшки
Й го-оп на подушки!
(Піднімають дитину і швидким рухом кладуть спинкою на м’якеньке).


***

Дитину, що сидить у дорослого на колінах, підкидають угору-вниз, хитають вліво-вправо, імітуючи рух на возі:
Гайта-вісьта, коні лисі,
Поїдемо до Марисі,
Від Марисі до Парасі,
Гайта-вісьта, коні ласі.


***

Дитинку беруть за вушка і повертають голівку то ліворуч, то праворуч, а на останніх словах легенько смикають за вушка:
– Зайчику, зайчику,
Де ти був?
– У млині, у млині.
– Що ти видав?
– Сім міхів горіхів.
– Чом не взяв?
– Били мене, зайчика,
Золотії пальчики,
Ледве я втік
Через бабин тік.


***

Ручки дитини, яка тримається за пальці дорослого, то опускають, то піднімають, імітуючи помахи пташиних крил:
Кра, ворона, кра!
На полиці сиділа,
Дітям кашу варила.
Діти пішли до села,
Сама кашу поїла –
Гиш, гиш, гиш!
(Махають ручками дитини, наче відганяють ворону).


***

– Мишко, мишко, де ти була?
– У млині.
– Щось робила?
– Крупи молола.
– Чому мені не взяла?
– Бо я ся бояла:
Мене в кіш –
Я – за ніс,
Мене – в кошик,
Я за носик: хап-хап...
(При цьому беруть дитину за носик).





НазадЗмістДалі
© Тарас Капущак, ідея, впорядкування, художнє оформлення, 2006-2008
Контакти:info@kazka.in.ua
Підтримка: ВГО «ДОЛЯ»
ВГО «ДОЛЯ»