Українська казка
НазадЗмістДалі


Колискові

***

Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота – коло плота.
Питається сон дрімоти:
– А де будем ночувати?

– Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,
Туди підем ночувати
І дитину колихати.

Там ми будем спочивати
І дитину присипляти.
Спати, спати, соколятко,
Спати, спати, голуб'ятко.

***

Колишу ті, колисочко, легонько, легонько,
Аби-м скоро вколисала свою дитиноньку.

Колишися, колисочко, колишися сама,
Най спить дитя, спочиває до самого рана.

А гуш, мушки, від колиски, дитя буде спати,
А я буду колисати, дитині співати.

А тпрус, кота, за ворота, не дивись ти в люлю,
Бо я свої дитиночки нині не утулю.

А тпрус, кота, із колиски, не йди в люлю спати,
Бо я буду у колисці дитину люляти.

Колисочко кедровая, колишися сама,
Аби спала дитиночка, спала - не плакала,

Колишися, дитиночко, в новій колисочці,
Як зелений огірочок у шумилиночці.

***

Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці,

Чужих дітей пробуджає,
А Ганнусю присипляє.

Вступи ж, сонку, вступи ж до нас!
Буде тобі добре в нас!

У нас хатка тепленькая
І Ганнуся маленькая,

Люляй же нам, Ганю, люляй,
Докупочки очка стуляй!

***

Літав, літав чорний шпак,
Він зозуленьку шукав.
Баю-баю, баю-бай!

Зозуленька сизокрила
На колисочці сиділа,
Івашечка все гляділа.

Колисочка та скрипіла:
– Івашечку, ти засни,
Нас на вулицю пусти.

***

Дрімка грала
Та й дрімала,
Наші хлопці
Присипляла.

Дрімка грала,
Перестала,
Лиш дитина
Задрімала.

Дрімка грала
Та й ще грає,
Наші діти
Присипляє:

Спи, дитинко,
Спи, маленька,
При тобі є
Рідна ненька.

***

Ой ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі
Із чужої сторони
До нашої дитини.

Ой ну, люлі, люлі,
Прилинули гулі,
Сіли на воротях
В червоних чоботях.

Ой ну, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
Сіли на колисці
В червонім намисті.

Стали думать і гадать,
Чим дитину дарувать:
Чи сонками, чи дрімками,
Чи красними ягідками.

– Подаруймо сонки-дрімки,
Сонки-дрімки в колисоньки,
А ростоньки у костоньки,
Добрий розум в головоньки.

Стали думать і гадать,
Чим дитину забавлять.
Дали їй три квіточки:
Одну квітку сонливую,

А другу дрімливую,
А третю щасливую.
Стали думать і гадать,
Чим дитину годувать:

Чи кашкою, чи борщем,
Чи бубличком, калачем,
Чи кашкою, молочком,
Чи бубличком і медком,

Чи кашкою, чи медком,
Чи солодким яблучком.
А-а-а!

***

Ой ну, люлі, люлі,
Кувала зозуля,
Зозуля кувала,
Правдоньку казала:
Буду сто літ жити,
Тебе годувати,
В жупані водити,
В золотім намисті
На печі в колисці.

***

Ой люлі-люлі,
Налетіли гуси,
Стали ґелґотати,
Що дитині дати:

З пушечку подушечку,
З пір'ячка периночку,
З пір'ячка периночку,
В щасливу годиночку.

Щоб дитина спала
Та щоб не плакала,
Щоб росла і не боліла
Ні голова, ні тіло.

***

Прилетіла зозуленька з зеленого саду,
Рости, рости, дитинище, мамі на пораду.

Ой летіла зозулиця та сіла на стріху,
Рости, рости, дитинище, мамі на потіху.

Та я собі поколишу маленького сина,
А як вівці буде пасти, то дасть мені сира.

Колишу тя, дитиночко, колишу, колишу,
Доки не вснеш солоденько, я тебе не лишу.

Егей, люляй, вічка стуляй, бо вже треба спати,
Бо вже мене ручки болять тебе колисати.

Колишися, дитинише, од кута до кута,
З маленькою дитиною велика покута.

Ой коли ся постарію, на кого ся лишу?
Та на оту дитиницю, що її колишу.





НазадЗмістДалі
© Тарас Капущак, ідея, впорядкування, художнє оформлення, 2006-2008
Контакти:info@kazka.in.ua
Підтримка: ВГО «ДОЛЯ»
ВГО «ДОЛЯ»