Чарівні дарунки
Жили собі два братики — Сашко і Мишко. Сашко завжди допомагав
мамі з татом, а Мишко був ледачим та вередливим. Усе йому було не так:
то у Сашка іграшка краща, то він каші не їстиме, то в дитсадок не піде.
Цілий рік святий Миколай спостерігав за хлопцями. Тому Сашкові він
приготував велику торбу іграшок та солодощів, а Мишкові — нічого.
Вночі Миколай поклав свої подарунки Сашкові біля ліжка. Чортик Антипко,
який це бачив, поклав на ковдру Мишка різки і розбудив його:
— Вставай, хлопче, Миколай приніс вам з братом подаруночки. Тобі —
різки, а Сашку — цілу торбину смаколиків і конструктор.
— Отак завжди! — обурився Мишко. — Все дістається цьому мазунчику!
— Але ж ти розумний хлопчик! Поки Сашко спить, поміняй Миколаєві
дарунки місцями: собі забери торбу, а
йому поклади різки.
Мишко так і зробив. Сашко не
зрозумів, чим він так розсердив
святого Миколая.
А Мишко так
реготав, що аж по-
давився солодощами,
яких напхав повен рот.
Сашко вдягнувся,
узяв свої різки і ви-
йшов надвір.
— От бачиш, за
те, що ти добре по-
водився, Миколай
подарував тобі різ-
ки, — підскочив до нього
Антипко, — а Мишку —
он скільки всього!
Отже, капосним бути
вигідніше.
— Я не хочу бути таким, як Мишко, — відмахнувся
Сашко. — Я не знаю, чому Миколай так зробив, але довіряю йому.
— От дурненький, — розчаровано пирхнув Антипко, роззирнувся довкола
і побачив дівчинку на ковзанці. Він тут же поставив їй підніжку — дівчинка
перечепилася і впала на лід.
— Ану геть звідси! — крикнув Сашко і вперіщив Антипка різкою по спині.
Антипко заверещав і утік, а Сашко допоміг дівчинці підвестися.
— Знаєш, мені Миколай стільки цукерок подарував, що я боюся луснути, —
усміхнулась Сашкові дівчинка. — Ходімо, я тебе пригощу.
А Мишко, який не хотів ні з ким ділитися, так об’ївся солодощами, що
в нього довго болів живіт. Бо Миколаєві подарунки чарівні: добрим вони
виходять на добре, а злим — на зле.
Юстина Телішевська
намалювала Мар'яна Фляк